Коли перший раз узяв стоеджер до рук, то був вражений тим, який він легкий. Щоправда, баланс при цьому просто жахливий, рушницю завалює вперед. Та й віддача була дуже некомфортна.
Роботу автоматики перевірив набоями з навісками 28, 32, 36 та 42 г. Якщо вкладаєшся, то працює на усіх цих навісках. Без вкладки не перезаряджає навіть на 42 г. Що поробиш, інерційка...
Якість обробки деталей - на висоті.
Затвор
Баланс вилікував, поклавши у приклад мішечок зі шротом. Рушниця одразу стала вагою нагадувати ремінгтон, але при цьому віддача стала комфортною.
У порівнянні з ремінгтоном, стоеджер має суворий патронник. Самокрути, зібрані з допомогою пресу Лі у стріляній гільзі, через раз не досилає до кінця.
Лоток та магазин не сприяють швидкій дозарядці, набій потрібно гарно позиціонувати та подавати без перекосу.
Сам магазин теоретично мав би викручуватись з ресиверу (видно навіть різьбу), але мені без допоміжного інструменту його викрутити не вдалося. Так само не вдалося вийняти стопорне кільце з переднього боку магазину.
Так що довелося обмежитись миттям магазину бензином, без повного розбирання.
Приклад до ресиверу прикріплено не гвинтом, як на ремінгтоні, а гайкою на шпильці, тому без довгого трубчастого ключа приклад не зняти.
Сам девайс не з перших серій, оскільки вже має штатну шайбу, підкладену під возвратну пружину:
На перших серіях стоеджерів російські користувачі скаржились на слабкість цієї пружини, виготовляли такі шайби самотужки або замінювали пружину на аналог від "мурки" МР-153. Між іншим, можливо, якщо поставити пружину від "мурки", то вдасться підвищити "всеїдність", будуть досилатися набої, споряджені у стріляні гільзи. Втім, як це відобразиться на стрільбі набоями з малими навісками, важко сказати. Буду вдячним, якщо хтось з власників таких рушниць поділиться досвідом. Ну а на даному екземплярі шайба штатна, її неможливо зняти, не викрутивши магазин.
"Ряса священника и военная форма! Религиозный и воинский дух! Вера и рыцарское служение! – вот две вечные и истинные формы нашего бытия".
Хосе Антония Примо де Ривера и Саэнс де Эредиа
Это я расстрелял Че Гевару,
Это я штурмовал "Ла Монеду",
Я читал приговор комиссару
И подкладывал бомбу комбеду.
Это мой самолет на рассвете
Прикрывал наступление Франко,
И по окнам в Верховном Совете
Это я в октябре бил из танка.
Рабы, чья дурна наследственность -
В истерике бьетесь напрасно вы!
Беру на себя ответственность
За каждого мертвого красного.
И да не дрогнет рука,
Разившая политрука
На этой столетней войне:
Ответственность ваша - на мне!
Ради всех, кто замучен в ГУЛАГе,
Ради душ, опоганеных зоной,
Там, где реют кровавые флаги,
Я всегда буду пятой колонной.
Буду в натовском каждом приказе,
В пуле, в бомбе, в крылатой ракете,
До тех пор, пока красные мрази
Не исчезнут на этой планете.
Пусть ломится в хлев посредственность
В угаре холуйства заразного -
Беру на себя ответственность
За каждого дохлого красного!
И да не дрогнет рука,
Разящая политрука
На этой священной войне:
Ответственность ваша - на мне
