Вивчаємо українську мову. Україна - це ми.

Давайте розглянемо найпоширеніші пропагандистські міфи про українську мову

“Українська мова походить від російської", "українську можна не вчити, і так все зрозуміло" – ці та інші висловлювання про українську мову часто можна почути в російському мас-медійному просторі і в приватних розмовах. Причому, я навела м'які варіанти, а можна, як ви здогадуєтеся, почути і зовсім образливі – на зразок того, що української мови не існує або це якийсь "неправильний", смішний варіант російської.

Всі ці твердження не мають під собою ніяких наукових підстав. Але, на жаль, багато людей, які живуть в Росії та інших країнах пострадянського простору, в них вірять.

Давайте розглянемо найпоширеніші пропагандистські міфи про українську мову.

Міф №1: Українська мова походить від російської

Почнемо з того, що вона нібито походить від російської. Це неправда. Згідно з концепцією філолога Олексія Шахматова, яка вважається основною, російська, білоруська та українська мови утворилися одночасно – це сталося приблизно в XIV столітті – в результаті розпаду давньоруської мови. І тут треба розуміти, що давньоруська – це зовсім не те ж саме, що російська. Це мова, що виникла на базі праслов'янської мови, і з неї в один і той же час виникли російська, білоруська і українська. До речі, сучасна українська набагато ближче до церковнослов'янської мови, тобто мови російської церкви – чим до сучасної російської. Наприклад, російське "якщо" церковнослов'янською мовою звучить як "аще" - дуже схоже на українське "якщо". Ще приклад: коли Ісус зустрічає Петра і Андрія, вони закидають в море "мрежі", тобто мережі.

Лексика сучасної української мови близька низці східноєвропейських мов. В російській – “красний”, в українській, білоруській, польській, чеській і словацькій – “червоний”. У російській – “работа”, в інших мовах це слово звучить як "праця".

Міф №2: Українська – не самостійна мова

Це порівняння спростовує ще одне ненаукове твердження – українська дуже схожа на російську, тому це несамостійна мова. Лінгвіст, автор книги "Чому мови такі різні" Володимир Плунгян каже: "Норвезька і датська теж схожі, і набагато більше, ніж російська та українська. До речі, був період в історії Європи, коли про французьку або італійську говорили, що це зіпсована латинь, і люди всерйоз обговорювали, чи годяться ці мови хоч на що-небудь".

Міф №3: Українська схожа на російську

Але і саме твердження, що українська дуже схожа на російську, – теж спірне. Різниця в лексичному складі української та білоруської мов становить 16%. Різниця між українською і російською – 38%. Для порівняння – різниця між іспанською та італійською набагато менше – 33%. А між французькою і португальською вона приблизно така ж – 39%. Але ніхто навіть не думає сумніватися в самостійності португальської.

Міф №4: Українську легко зрозуміти, навіть якщо її зовсім не знаєш

Саме тому невірно і уявлення про те, що українську можна легко зрозуміти, навіть якщо ти її зовсім не знаєш.

У пропагандистських цілях використовується і лінгвонім "Малоросія" і, відповідно, "малоросійська мова". Вважається, що вони вказують на другорядність української мови по відношенню до російської. Але це не так. Справа в тому, що спочатку Малою Руссю називали Русь початкову, давню, Київську. А Великою – периферійну, Московську. Однак з часом в цей лінгвонім вклали зовсім інше значення: малий – незначний, а великий – значний.

Поблажливе ставлення, уявлення про те, що мова сусіда легка для розуміння, - все це дуже небезпечно, вважають лінгвісти. За радянських часів носії російської мови часто не трудилися цікавитися мовами народів республік, де вони жили і працювали. А результатом цієї лінгвістичної зарозумілості, як ми бачимо, може стати трагедія не тільки мови, а й народу.